Сучасний рівень вимог до аналізу та використання інформації накопиченої у різноманітних сферах діяльності людства визначає головні напрями розвитку передових країн світу. Здешевлення технологічного використання космічного простору навколо Землі, прогресуюча швидкість в обробці і передачі великих масивів даних та інші наукові і технологічні здобудки дають можливість використовувати геоінформаційні технології (ГІТ) у реалізації найрізноманітніших проектів людства.
Інформація, що включає просторову складову, становить значну частину усіх даних, з якими працюють спеціалісти, що за своїм фахом покликані приймати управлінські або аналітичні рішення. Наслідком цього став вихід сучасних геоінформаційних систем (ГІС) за рамки систем, які обробляють тільки просторові дані. Сучасні ГІС дозволяють працювати з різними картами та атрибутами об'єктів на них, а також з різними типами документів (текстові, табличні, графічні, мультимедійні), що пов'язані з певними об'єктами, а також здійснювати складні запити до баз даних (БД) і перетворювати їх результати у карти, картограми чи діаграми, прив'язані до певних територій та виконувати багато інших операцій.
Наведемо лише невеликий перелік задач, що вирішують сучасні геоінформаційні системи:
- Обробка інформації, що надходить з автоматичних засобів спостереження, матеріалів різноманітних польових вимірювань та спостережень, оформлення їх у вигляді карт і схем.
- Зберігання картографічних даних різних типів.
- Відображення окремих картографічних даних та різних комбінацій даних.
- Пошук даних за місцем розташування об’єктів, атрибутами, розташуванням відносно заданного об'єкту чи групи об'єктів.
- Аналіз місцезнаходження об'єктів, топологічних відношень, наявності та щільності розподілу об'єктів.
- Аналіз атрибутів об'єктів карт, класифікація даних.
- Аналіз та відображення змін даних у часі.
- Робота з різними типам БД з пошуку та виборки інформації, що пов'язана з певною територією чи об'єктами.
- Автоматичне очищення недостовірної інформації, геокодування вибірки та розподіл даних за сегментами, типами та класами відповідно до напрямку роботи ГІС. Формування звітів.
- Побудова графових структур, мережевий аналіз, вирішення транспортних задач.
- Моделювання рельєфу, місцевості, розвитку певних подій на місцевості.
- Оформлення результатів аналізу даних у вигляді різних типів карт, картограм, таблиць, діаграм, мультиплікацій.
- Вирішення задач проектування об'єктів та територій.
- Обмін даними з іншими ГІС та інформаційними системами.
Сучасні ГІС знаходять застосування у найрізноманітніших сферах життя, що потребують збереження та обробки інформації, яка має просторову складову. З кожним роком сфери застосування ГІС розширюються. На поточний момент варто згадати про використання ГІС в:
- підготовці військово-топографічних карт, військовому управлінні тобто у беспосередньому прийнятті рішень;
- навігаційних системах, системах моніторингу усіх видів транспорту та інфраструктури регіонів, країн, а також глобальних системах;
- геодезії та картографії суходолу, водних об’єктів, акваторій морів і Світового океану;
- муніципальних системах, плануванні територій, земельно-кадастровій та сфері, що стосується обліку об'єктів нерухомості і інфраструктури;
- моніторингі навколишнього природного середовища.
З огляду на запити економічного характеру, геоінформаційні системи успішно впроваджуються:
- у сільському господарстві. Сільськогосподарське виробництво саме та галузь, де просторова інформація (місце розташування земельних ділянок, їх характеристики та характеристики ґрунтів, характерні умови місцевості, розташування доріг тощо) має ключове значення у процесах управління;
- на підприємствах зв'язку та енергетики. Для підприємств цих галузей характерна наявність об'єктів управління, розосереджених на значних територіях, як наслідок, ці галузі потребують систем, що здатні оперувати просторовою їнформацією;
- у промисловому та фінансовому секторах. Розгалуженість бізнесу по різних містах та країнах, складні транспортні задачі, створення мереж магазинів та складів, жорстока конкурентна боротьба, створює необхідність в аналізі і оперуванні даними, які стосуються великих територій;
- в інформаційно-довідкових системах. Глобалізований світ виявляє свої переваги тим, хто володіє інформацією.