16 серпня 2021 року відкрилась виставка «Раритети Української козацької держави – Гетьманщини» у Софійському соборі, у Києві. Серед раритетів української козацької держави був представлений клейнод (медальйон-мощовик з ланцюгом) Івана Мазепи (нім. Kleinod — скарб, коштовність) – знак гідності глави Української держави. Це один з не багатьох атрибутів Голови Української Народної Республіки, який після проголошення незалежності всенародно був переданий обраному президенту Леоніду Кравчуку і урядові незалежної України 24 серпня 1992 року і дійшов до нашого часу як символ спадковості державотворчих устремлінь.
Фахівці групи компаній Увекон проводили оцінку даного клейнода-мощовика на замовлення Державного управління справами. Загальний показник вартості визначався як сума показників вартості його складових – медальйона-мощовика та ланцюга з 20 пластин. В ході виконання робіт була проведена фотофіксація об’єкту та встановлення відповідності характеристик об’єкту наданим до оцінки документам. При визначенні вартості було враховано висновки мистецтвознавчої експертизи, виконаної співробітниками Національного музею історії України та Інституту історії України НАНУ. Очолювала роботи з оцінки керівник Департаменту оцінки об’єктів культурної спадщини групи компаній «УВЕКОН», заслужений оцінювач Українського товариства оцінювачів Смольнікова Світлана Михайлівна.
Клейнод гетьмана Івана Мазепи віднесено до видатних клейнодів національної спадщини часу Гетьманщини. Медальйон-мощовик кріпиться до ланцюга, який складається з 20-и овальних пластин-медальйонів, виготовлених зі срібла 800-ї проби. З них 19-ть медальйонів ажурних, поєднаних кільцями з прорізними зображеннями, 10-ть медальйонів мають зображення позолоченого тризуба у срібному обрамуванні, а 9-ть – перехрещених срібних мечів у позолоченому окутті. На 20-му центральному медальйоні, до якого власне і кріпиться мощовик, зображено позолочені літери «ΣП» на срібному тлі, обрамленому позолоченою пружкою. 
Історія клейноду-мощовика Івана Мазепи відома лише із 30-х років ХХ століття. Зокрема, у 1936 році 1936 р. професор Варшавського університету, посол Української Народної Республіки (УНР) у Варшаві і міністр культури уряду УНР у екзилі Роман Степанович Смаль-Стоцький (1859 –1938) придбав у одного відомого колекціонера медальйон-мощовик (мощехранильницю), який належав (за переказами) Івану Степановичу Мазепі – гетьману Лівобережної України, князю Священної Римської імперії, кавалеру найвищої нагороди Російської імперії – ордена Андрія Первозванного і польського ордена Білого Орла. Цей мощовик Роман Степанович Смаль-Стоцький передав від себе як дарунок уряду Української народної республіки. За кошти уряду і на пожертви «українського громадянства на рідній землі і в розсіянні сущого» варшавські ювеліри виготовили оздоблення до ладанки – срібний ланцюг – колар з 20-а медальйонами. На центральному медальйоні, до нього кріпилася мощехранительниця, на срібному полі рельєфно виділялися дві загадкові літери «ΣП».
Після Другої світової війни клейнод зберігався у Патріарха Мстислава у місті Бавнд Бруці (США, штат Нью-Джерсі), і, за традиціями минулого та подібно до того, як римські папи коронували королів, Патріарх Мстислав декорував нею президентів Української Народної Республіки при відкритті кожної сесії Української Національної Ради. Так було і під час проведення Надзвичайної сесії Української Національної Ради 10-го скликання 14 березня 1992 р., коли в останній раз клейнод Івана Мазепи офіційно було покладено на груди президента УНР в екзилі Миколи Плав’юка Патріархом Мстиславом. Сесія ухвалила історичне рішення про передачу повноважень Державного Центру УНР у екзилі Президенту України Леоніду Макаровичу Кравчуку та про припинення діяльності Державного Центру УНР в екзилі.