Складська нерухомість. ADR-склади. Класифікація.

Країна, яка має багатогалузеву економіку інтегровану у світові процеси розділення праці не може розвиватися без використання хімічно активних та небезпечних речовин і газів. Багатопрофільне сільське господарство, виробництво будівельних матеріалів і комплектуючих для машинобудування, хімічна промисловість та інші галузі української економіки з кожним роком споживають все більше матеріалів, які при транспортуванні і зберіганні (складуванні) визначаються , як небезпечні вантажі.
При виробництві небезпечних речовин підприємство-виробник видає лист безпеки, у якому зазначається клас небезпеки вантажу. В нашій країні класифікація небезпечних вантажів відбувається на підставі ДСТУ 4500-3:2008 «Вантажі небезпечні» (надалі – Стандарт).
До небезпечних вантажів належать речовини (суміші речовин, розчини), матеріали, вироби, а також відходи виробництва чи іншої діяльності, що відповідають класифікаційним показникам, критеріям або ознакам, визначеним у Стандарті, та внаслідок притаманних їм властивостям і за наявності певних чинників можуть стати причиною ушкодження довкілля, завдати матеріальних збитків, призвести до загибелі, травмування, отруєння, захворювання людей та тварин.
Положення Стандарту мають застосовувати суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів їх діяльності, які є учасниками будь-яких логістичних операцій, пов’язаних з небезпечними вантажами. Окремо слід зазначити, що Стандарт не поширюється на небезпечні вантажі, які транспортують наливом морськими та річковими суднами, трубопровідним транспортом чи по території підприємств, установ та організацій, де ці вантажі виробляють, готують до відправлення, використовують або піддають захороненню. Склади для зберігання небезпечних вантажів, що є частинами логістичних ланцюжків пов’язаних з автотранспортом досить часто класифікують з використанням абревіатури ADR, що означає - Accord Dangereuses Route – договір європейських держав про міжнародні перевезення небезпечних вантажів. Скорочена назва договору українською мовою - ДОПНВ, російською - ДОПОГ.
Вантажі, в залежності від характеру небезпеки та своїх властивостей (хімічних, фізичних, біологічних) розділяються на класи ADR. У деяких випадках небезпечний вантаж може характеризуватися декількома видами небезпеки, у таких випадках використовується терміни «Основна небезпека» та «Додаткова небезпека». Стандарт визначає дев’ять класів небезпечних вантажів.
Для класифікації складської нерухомості цього профілю, а також виявлення конструктивних особливостей складів, доцільно буде скористатися принципом відповідності класу небезпеки речовин, які передбачаються до зберігання на складі.
Застосуємо наступну класифікацію складських комплексів:
ADR 1 — для зберігання вибухових речовин та виробів.
ADR 2 — для зберігання газів.
ADR 3 — для зберігання легкозаймистих рідин.
ADR 4 — для зберігання легкозаймистих твердих речовин; речовин здатних до самозаймання; речовин, що виділяють займисті гази внаслідок взаємодії з водою.
ADR 5 — для зберігання окиснювальних речовин та органічних пероксидів.
ADR 6 — для зберігання токсичних речовини та інфекційних речовин.
ADR 7 — для зберігання радіоактивних матеріалів.
ADR 8 — для зберігання корозійних (їдких) речовин.
ADR 9 — для зберігання інших небезпечних речовин і виробів.
Про інші особливості складів для зберігання небезпечних вантажів у наступних публікаціях.