11 липня 2018 року відбулося засідання Клубу банкірів в Райффайзен Банку Аваль на тему: «Фінансування великих інфраструктурних проектів. «Big tickets». Постійні учасники Клубу відповіли на питання про запит на таке фінансування в Україні, хто готовий його надати та яка тут роль банків.
Олександр Коробко, партнер з розвитку бізнесу групи компаній "Увекон", був присутній на засіданні.
Олександр Коробко, партнер з розвитку бізнесу групи компаній "Увекон", був присутній на засіданні.
Володимир Лавренчук, голова правління Райффайзен Банку Аваль, почав свій виступ з презентації, яку він назвав: «Банки, кредити, капітальні інвестиції. Україна 2018.».
Якщо сформулювати основний меседж виступу Володимира Лавренчука, то це був заклик до колег, незважаючи на значну кількість проблем у банківській сфері, подивитися значно масштабніше та ширше на діяльність банків за нинішніх умов. Скажімо, приймати комунальні платежі від населення, звичайно, потрібно і важливо. Але водночас, хто профінансує будівництво нафтопереробного заводу або інший великий інфраструктурний проект? Адже йдеться про дуже значні кошти, які обчислюються не мільйонами, а мільярдами гривень. Тож кому в Україні зараз під силу профінансувати такий проект?
Можливості вітчизняних банків є дуже обмеженими, і за 8 років їх доля у підтримці капітальних інвестицій не збільшилася. Але запит у суспільстві на такі проекти є. Тому банки мають шукати партнерів, створювати синдикати і заходити на ринок капітальних інвестицій, - вважає голова правління Райффайзен Банку Аваль.
А традиційну дискусію відкрила презентація на тему: «Фінансування інфраструктурних проектів в Україні: потенціал, можливості, перспективи», яку підготували Катерина Ануфрієва та Андрій Шкляр, кандидати економічних наук, старші наукові співробітники відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України. Так, Андрій Шкляр наголосив, що «існують значні проблеми з підготовкою якісної проектної документації, що може розглядатися банками при фінансуванні інфраструктурних проектів. Поточні умови кредитування в українських банках і відсутність широкої практики синдикації суттєво обмежує потенціал участі українських банківських інституцій у фінансуванні великих проектів. Підходи до оцінки доцільності бюджетної та/або державної підтримки тих чи інших проектів потребують перегляду в бік наближення до кращих світових практик».
Катерина Ануфрієва у своїй частині виступу зазначила: «Багато говориться про те, що інфраструктуру можна фінансувати більшою мірою за державний кошт, але співпраця банків з приватним сектором, державою, МФО та іншими «інституційними» інвесторами, які розуміють, що важливий не лише прибуток, а й соціальний ефект, дає можливість отримати значні взаємні вигоди.
Визначено, що Україна отримала найбільше коштів у середньому за період 2013-17 рр. від таких установ, як Світовий банк та ЄБРР (34% і 29% відповідно) порівняно з країнами з подібним розміром економік, які також користуються ресурсами цих МФО, але досліджено, що вибірка цих коштів в Україні недостатня. Інвесторами наголошується необхідність проведення реформ, що забезпечать прозорість управління об'єктами інфраструктури, ефективність та цільовий характер використання коштів, також в контексті скорочення витрат, так і збереження природного середовища, важливі проекти, що забезпечать енергоефективність, «безвідходність економіки» та, у разі фінансування інфраструктурного проекту через банк, прибуток та достатню якість кредитного портфелю для банку. Тому продовжуємо пошук інструментів, найкращих варіантів угод спільного фінансування інфраструктурних проектів, зокрема за участі банків, ураховуючи, що для такого фінансування потрібні довгострокові ресурси та особливий підхід до оцінки їх ризику.».
Визначено, що Україна отримала найбільше коштів у середньому за період 2013-17 рр. від таких установ, як Світовий банк та ЄБРР (34% і 29% відповідно) порівняно з країнами з подібним розміром економік, які також користуються ресурсами цих МФО, але досліджено, що вибірка цих коштів в Україні недостатня. Інвесторами наголошується необхідність проведення реформ, що забезпечать прозорість управління об'єктами інфраструктури, ефективність та цільовий характер використання коштів, також в контексті скорочення витрат, так і збереження природного середовища, важливі проекти, що забезпечать енергоефективність, «безвідходність економіки» та, у разі фінансування інфраструктурного проекту через банк, прибуток та достатню якість кредитного портфелю для банку. Тому продовжуємо пошук інструментів, найкращих варіантів угод спільного фінансування інфраструктурних проектів, зокрема за участі банків, ураховуючи, що для такого фінансування потрібні довгострокові ресурси та особливий підхід до оцінки їх ризику.».
У обговоренні також взяли участь перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, начальник відділу Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України Іван Гольченко, голова правління «RwS bank» Владислав Кравець, перший заступник голови правління «Індустріалбанку» Віталій Романчукевич, голова Правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков, колишній заступник Голови Національного банку України Ярослав Солтис, колишній заступник Голови НБУ Борис Марков, президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров, кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Академії фінансового управління України Анатолій Дробязко, аналітик-консультант Ігор Шумило та інші.
Підбиваючи підсумки засідання голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук відзначив, що дискусія, яка відбулася, була дуже якісною і ґрунтовною. Вона допомогла накреслити ряд подальших практичних рішень і сформулювати спільне бачення щодо обговорюваної теми.
